- інгаляція
- —————————————————————————————інгаля́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
інгаляція
Смотреть что такое "інгаляція" в других словарях:
інгаляційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інгаляційний — а, е. Стос. до інгаляції. Інгаляційний метод лікування. •• Інгаляці/йний нарко/з вид наркозу, при якому наркотичний засіб у газо або пароподібному вигляді надходить в організм через легені … Український тлумачний словник
інгаляція — ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин) … Український тлумачний словник
аероіоноінгаляція — ї, ж. Вдихання повітря штучно збагаченого позитивними і негативними іонами … Український тлумачний словник
електроаерозольінгаляція — ї, ж. Уведення з лікувальною метою в організм хворого через дихальні шляхи електроаерозолю … Український тлумачний словник
наркоз — у, ч. 1) Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. || Метод викликання наркозу (1) з метою безболісного проведення хірургічних втручань … Український тлумачний словник
закис — у, ч., заст. Нижчий ступінь окислення хімічного елемента. •• За/кис азо/ту засіб для інгаляційного наркозу … Український тлумачний словник
інгалятор — а, ч. 1) Прилад для інгаляції. 2) Те саме, що інгаляторій … Український тлумачний словник
інгаляторій — ю, ч. Приміщення, де здійснюють інгаляційні процедури … Український тлумачний словник
інтубація — ї, ж., мед. Введення спеціальних трубок у просвіт гортані, трахеї і бронхів з метою відновлення і поліпшення прохідності дихальних шляхів або проведення інгаляційного наркозу. •• Інтуба/ція кише/чнику введення трубки в просвіт кишки з… … Український тлумачний словник
